Національньно-патріотичне виховання

Національно-патріотичне виховання є складовою навчально-виховного процесу Гірницького професійно-технічного училища.

Для педагогічного колективу нашого училища патріотичний напрямок роботи в загальному ввиховному процесі був і залишається пріоритетним.

Формування громадянина – патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення.

Патріотичне виховання ? процес цілеспрямованого, систематичного, організованого та планомірного впливу на свідомість, поведінку молоді щодо формування почуття любові до Батьківщини засобами виховання високих громадянських, моральних, психологічних, професійних, фізичних якостей, необхідних для реалізації інтелектуального та творчого потенціалу особистості в інтересах всебічного розвитку суспільства, забезпечення безумовної готовності до захисту Вітчизни.

Громадянська освіта учнів – це навчання демократії, важливий засіб формування політичної культури. І в цьому напрямку важливою є робота з лідерами учнівської молоді.

В училищі працює учнівське самоврядування.

Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі сторони життя: соціальну, економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, історію, державу, право.

Нормативну базу щодо патріотичного виховання учнівської молоді складають:

– Програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України від 21.10.2013 № 1453/716/997;

– «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 31.10.2011 № 1243;

– Указ Президента України від 19.10.2012 № 604 «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років»;

– Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25.06. 2013 № 344;

– Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;

– Концепція допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25.10. 2002 № 948 (зі змінами);

– Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.05. 2013 № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013-2015 роки з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років»;

– УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 806/2014 Про День захисника України;

– УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 872/2014 Про День Гідності та Свободи;

– Про встановлення Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій;

– Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10. 2009 № 3754/981/538/49 (зі змінами).

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано будувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу; забезпечувати її національну безпеку; знати свої права та обов’язки, цивілізовано відстоювати їх; сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Саме тому зусилля педагогів повинні бути спрямовані на утвердження в Україні патріотизму, посилення моральної складової в загальній системі формування у молоді національної гідності, готовності до виконання громадянських та конституційних обов’язків, особистісних рис громадянина Української держави, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, набуття соціального досвіду, фізичної досконалості, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.

Патріотичне виховання належить до пріоритетних напрямів національної системи виховання та передбачає формування патріотичних почуттів, любові до свого народу, глибокого розуміння громадянського обов’язку, готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини.

Завдання патріотичного виховання:

– забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;

– виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;

– сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;

– формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;

– формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

– відновлення та вшанування національної пам’яті;

– утвердження в свідомості громадян об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історії, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України, її громадян;

– формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу, розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;

– відродження, розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;

– забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;

– консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;

– сприяння діяльності установ, навчальних закладів, громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді;

– підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;

– створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, держави;

– сприяння розвитку фізичного, психічного, духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості.

У процесі організації патріотичного виховання рекомендується дотримуватись таких принципів:

– національної спрямованості;

– гуманізації виховного процесу;

– самоактивності й саморегуляції;

– культуровідповідності;

– полікультурності;

– соціальної відповідності.

Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

– державний – базується на забезпеченні державою системи героїко- патріотичного виховання;

– соціальний – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв, традицій українського народу;

– військовий – передбачає вивчення військової історії України, основних зразків техніки, озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

– психолого-педагогічний – ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

– правовий – передбачає формування глибоких правових знань, розвиток високої правової культури.

Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття

патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до

українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення

спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською

мовою.

Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів та форм його організації.

Основними формами патріотичного виховання учнів є:

– інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, «філософський стіл», «відкрита кафедра», інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, «жива газета», створення книг, альманахів);

– діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);

– інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);

– діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

– індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота);

– наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

В рамках національно-патріотичного виховання в училищі проводяться виховні заходи:

– лекції, бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, Прапор, Гімн», «Наша вітчизна –Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права та обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи» тощо);

– семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ врятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї»);

– уроки пам’яті («Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни», «Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів»);

– екскурсії;

– зустрічі з ветеранами війни, праці;

– акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

– години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);

Заходи національно-патріотичної спрямованості Вахти пам’яті (мітинги, покладання квітів, вшанування ветеранів, урочисті вечори):

– до Дня пам’яті Крутів;

– до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав;

– до Дня захисника України;

– до Дня Чорнобильської трагедії;

– до Дня пам’яті жертв політичних репресій;

– до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні;

– до Дня партизанської слави;

– до Дня пам’яті жертв голодомору;

– до Дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС («Летять у Чорнобиль журавлі» – виховний захід до 28-річниці Чорнобильської трагедії). – —– Конкурс на кращу листівку-привітання для ветеранів;

– Проект «Їх іменами названі вулиці»

– Засідання «круглого столу» з участю працівників юстиції «Я – громадянин України, Україна – мій рідний дім»

– Проведення конкурсу солдатської та патріотичної пісні

– Проведення конкурсу плакатів на патріотичну тематику

– Тематичні екскурсії, вечори, наукові конференції, цикли історичних читань з вивчення історії та культури України

– Проведення операції «Від серця до серця» по відвідуванню та привітанню ветеранів.

– Цикл заходів, присвячених відзначенню Міжнародного дня рідної мови

– Проведення циклу бесід «Державна символіка України»

– Організація заходів з відзначення найбільших духовних свят українського народу (Різдво Христове, Великдень, Трійця)

-Відзначення найбільш визначних подій в новітній історії української держави:

-День соборності України (виховний захід «Ми – діти твої, Україно!»

-День Конституції України;

-День державного прапора України;

-День незалежності України;

-День свободи;

-День збройних сил України ;

– співпраця з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, закладами культури, освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину;

– зустрічі з воїнами АТО, надання їм моральної підтримки.

Отже, у процесі виховної роботи з патріотичного виховання учні глибше усвідомлюють свою причетність до минулого, теперішнього й майбутнього

Батьківщини, що дозволяє утверджувати у них почуття відповідальності за майбутнє своєї держави, власну долю.

0

Автор публікації

Офлайн 4 тижні

Admin

4
Коментарі: 0Публікації: 137Реєстрація: 14-03-2018

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

45 − = 35